Марченко В.Б. ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС НА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ. «Актуальні теоретичні та практичні проблеми наближення законодавства України до права Європейського Союзу». Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (15 березня 2019 року). К.: Видавничий центр «Кафедра», 2019. С. 238–242. [#065]

 

ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС НА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ

Марченко В. Б., доцент кафедри

підприємницького та корпоративного права

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

кандидат юридичних наук, доцент

Розвиток та наближення законодавства України у сфері електронної комерції до законодавства Європейського Союзу є однією із важливих складових Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [1] (надалі – Угода про асоціацію). У рамках мети та принципів електронної торгівлі відповідно до статті 139 Угоди Сторони дійшли згоди щодо трьох базових положень. По-перше, Сторони домовилися сприяти розвитку електронної торгівлі між ними, зокрема шляхом співробітництва з питань, пов’язаних з електронною торгівлею. По-друге, Сторони домовилися, що розвиток електронної торгівлі має здійснюватися за умови забезпечення повної відповідності найвищим міжнародним стандартам захисту інформації з метою забезпечення довіри користувачів електронної торгівлі. І по-третє, Сторони домовилися, що електронна передача даних вважається наданням послуг в розумінні транскордонного надання послуг, з якого не стягуються митні платежі.

Аналіз тексу Угоди про асоціацію показує, що при визначенні процесу створення однакових правових умов для суб'єктів електронної комерції, господарювання України та ЄС термін «гармонізація» найадекватніше характеризує мету цього процесу, а саме, – узгодити національні норми в такий спосіб, щоб вони створювали однакові правові умови для діяльності суб'єктів господарювання в межах ринку [2].

Способи гармонізації законодавства у сфері електронної комерції та господарювання загалом можна прослідкувати в контексті прийнятих українською стороною рішень на виконання Угоди про асоціацію. До числа таких документів відноситься прийнята Кабінетом міністрів України Постанова від 25 жовтня 2017 р. № 1106 «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [3]. Вказаною постановою затверджено План заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі – План заходів).

Так зокрема, відповідно до п. 614 Плану заходів передбачено завдання щодо надання права небанківським фінансовим установам здійснювати випуск електронних грошей. Підставою цього визначені статті 133, 385 та додаток XVII–2 до Угоди про асоціацію. Об’єктом наближення, тобто, актом права ЄС, у відповідність до якого має бути приведене українське законодавство, визначено Директиву 2009/110/ЄС «Щодо започаткування та здійснення діяльності установами - емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними…» [4]. У якості заходу на виконання цього завдання було визначено розроблення та подання на розгляд КМУ законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів.

Відповідно до п. 1913 Плану заходів передбачено законодавче врегулювання правовідносин у сфері надання інформаційних послуг (зокрема електронної комерції) відповідно до права ЄС. Підставою для такого врегулювання визначена стаття 394 та додаток XVII–3 до Угоди про асоціацію. За об’єкт наближення приймається Директива 2000/31/ЄС «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку(«Директива про електронну комерцію»)» [5]. Заходом на виконання цього завдання було визначено розроблення та подання на розгляд КМУ законопроекту про електронну комерцію.

Пунктом 1912 Плану заходів поставлено завдання забезпечення технологічної сумісності (інтероперабельності) електронних підписів, в тому числі транскордонної. Стаття 394 та додаток XVII–3 до Угоди про асоціацію визначені у якості правової підстави цього завдання. Об’єктом законодавчого наближення визначено Регламент (ЄС) № 910/2014 «Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС» [6]. Виконати це завдання передбачається шляхом розроблення проекту нормативно-правового акта КМУ щодо встановлення Порядку використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.

Завдання щодо укладення та оплати договорів в електронному вигляді ставиться у п. 662 Плану заходів. За об’єкт наближення приймається Директива 2014/55/ЄС «Про електронне інвойсування (е-інвойсування) в державних закупівлях» [7]. У якості заходу на виконання цього завдання передбачається створення модулю та механізму для укладання договорів та їх оплати в електронному вигляді.

Таким чином, Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 р. є на сьогодні по суті програмним документом у напрямі розвитку правового регулювання електронної комерції, як і багатьох інших інститутів українського законодавства. Еволюція українського законодавства у сфері електронної комерції відбувається у контексті та за логікою відповідних змін у ЄС, у чому можна переконатись на прикладі розвитку законодавства України щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг. Формуються нові законодавчо-правові інститути, що у комплексі утворюють явище правового регулювання електронної комерції та водночас мають і самостійне значення. Йдеться, зокрема, про один із таких інститутів, що пов'язаний із впровадженням нової моделі електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг в Україні.

Список використаної літератури:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Угода від 27.06.2014р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011

2.   Муравйов В., Мушак Н. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Віче. 2013. №8. С.12-18.

3.  Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Постанова КМУ від 25 жовтня 2017 р. № 1106. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2017-п

4.  Щодо започаткування та здійснення діяльності установами - емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними, що вносить зміни до Директиви 2005/60/ЕС та 2006/48/ЕС, та скасовує Директиву 2000/46/ЕС : Директива ЄС від від 16.09.2009 № 2009/110/ЄС. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a18

5.  Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку («Директива про електронну комерцію») : Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 8 червня 2000 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_224

6. Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС : Регламент (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 р. URL: http://czo.gov.ua/news-details?id=244

7.  Про електронне інвойсування (е-інвойсування) в державних закупівлях : Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 року. URL: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/EU-PP-Directives-Compendium_UKR.pdf