Марченко В.Б. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ». Науковий вісник УжНУ. Серія: Право. 2023. №1. С.71-78. [#081]

 

УДК 347.71 

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ»

LEGAL PROVISIONS OF INFORMATION AND COMMUNICATION COMPONENT OF ELECTRONIC COMMERCE IN ACCORDANCE WITH THE LAW OF UKRAINE "ON ELECTRONIC COMMUNICATIONS"

Марченко В.Б., к.ю.н., доцент,

професор кафедри приватного права

КНЕУ ім. В. Гетьмана

ORCID: 0000-0002-8495-0876

mvb1@ukr.net

У статті досліджується зв’язок між правовими регулюваннями електронної комерції та електронних комунікацій з точки зору забезпечення інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції. Визначено зміни у правовому статусі постачальників послуг проміжного характеру в електронній комерції. Зроблено висновок про певний вплив Закону України «Про електронні комунікації» на правове забезпечення інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції.

Марченко В.Б. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕСЕНДЖЕРІВ ТИПУ Viber, Whatsapp ДЛЯ СУДОВО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С.510-512. [#080]

 

УДК 347.99-028.27

DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/116

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕСЕНДЖЕРІВ ТИПУ VIBER, WHATSAPP ДЛЯ СУДОВО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

LEGAL GROUNDS FOR USING VIBER, WHATSAPP MESSENGER FOR JUDICIAL PROCEDURE COMMUNICATIONS

Марченко В.Б., к.ю.н., професор

кафедри приватного права

КНЕУ ім. В. Гетьмана

 

Стаття присвячена проблемі застосування інтернет-месенджерів типу Viber, Whatsapp для судово-процесуальних комунікацій. Доводиться, що пропозиція представників судової влади встановити з надзвичайних мотивів презумпцію обізнаності учасників справи щодо повідомлень і рішень, надісланих через альтернативні засоби комунікації є неправомірною. Пропонується запроваджувати новітні засоби судово-процесуальних комунікацій виключно на засадах правової держави, через відповідні зміни до законодавства.

Марченко В.Б. ЩОДО ПРАВОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ «ЕЛЕКТРОННОГО СУДУ». Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 9. С.549–551. [#076]

 

УДК 347.99-028.27
DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-9/134

ЩОДО ПРАВОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ «ЕЛЕКТРОННОГО СУДУ»

REGARDING THE LEGAL DEFINITION OF «ELECTRONIC COURT»

 

Марченко В.Б., к.ю.н., професор

кафедри підприємницького та корпоративного права

КНЕУ ім. В. Гетьмана

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів утворення та визначення електронного суду в Україні. Визначено основні етапи його становлення і розвитку в Україні. Поняття електронного суду розглядається як підсистема (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та елемент судоустрою. Щодо правової природи електронного суду робиться висновок, що це елемент судоустрою, технологічна форма окремих елементів судочинства, але не окремий правовий інститут .

Марченко В.Б. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ІМІДЖЕМ ТА ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ КРАЇНИ / Л.В. Міхневич, П. Христов, А. Кужьор. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2020. №1. с.285-293. [#070]

 

Марченко В.Б. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С.88–98. [#068]

УДК 342.951

 DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-6/66

ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

A CONCEPT AND LEGAL PROVIDING OF DIGITAL TRANSFORMATION IN UKRAINE

 

Марченко В. Б., к.ю.н.,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів процесу цифрової трансформації в Україні. Визначено поняття цифрової трансформації в Україні як державно-правового процесу. Окреслено види та коло документів, що складають правове забезпечення цифрової трансформації в Україні. Робиться висновок про необхідність державно-приватного партнерства у даному процесі, а також щодо організації громадських обговорень відповідних законопроектів.

Поняття цифрової трансформації в Україні можна розглядати як процес впливу держави на суспільство у цілому, його інституції, апарат самої держави, економіку і бізнес з метою впровадження цифрових інформаційно-комунікаційних технологій у відповідні суспільні відносини шляхом як суто державно-правової діяльності, так і державно-приватного партнерства. Слід зауважити, що українському вимірі процес цифрової трансформації йде зверху, від держави. Саме тому оптимальним режимом для здійснення цифрової трансформації в Україні було б очевидно, державно-приватне партнерство. Предметом цифрової трансформації можна вважати широке коло суспільних відносин, де у принципі можливе застосування цифрових інформаційно-телекомунікаційних технологій. У якості правового забезпечення цифрової трансформації постає об’ємний масив державно-правових документів, які за їх характером можна поділити на дві групи: директивні та нормативні. Нормативну групу представляють Закони України («Про електронні довірчі послуги», «Про електронну комерцію», «Про телекомунікації» тощо), а також підзаконні акти. Групу директивних документів складають концепції, плани і стратегії, прийняті на урядовому та президентському рівні. Виключне значення у якості правового орієнтиру для України становлять документи, що визначають європейський курс нашої держави. Сюди відносяться як нормативні документи на зразок Угоди про асоціацію з ЄС, так і директивні на зразок Стратегії єдиного цифрового ринку для Європи. Перспективний аспект правового забезпечення цифрової трансформації становлять проекти нормативних актів та директивних документів у сфері цифрової трансформації – законів, концепцій, дорожніх карт тощо. Враховуючи актуальний суспільний контекст, Комітету та Міністерству цифрової трансформації варто було б організовувати громадські обговорення відповідних законопроектів

Ключові слова: цифрова трансформація, цифрова економіка, електронні послуги, електронне урядування, електронна демократія, державно-приватне партнерство.

The article deals with the legal aspects of the digital transformation process in Ukraine. The concept of digital transformation in Ukraine as a state-legal process is defined. The types and range of documents constituting the legal support for digital transformation in Ukraine are outlined. The conclusion is drawn about the need for public-private partnership in this process, as well as for organizing public discussions on relevant bills.

The concept of digital transformation in Ukraine can be considered as a process of influence of the state on the society as a whole, its institutions, the apparatus of the state itself, economy and business with the purpose of introduction of digital information and communication technologies in relevant public relations through both purely state-legal activity and state-private partnership. It should be noted that the Ukrainian dimension of the digital transformation process is coming from above, from the state. That is why the optimum regime for digital transformation in Ukraine would obviously be a public-private partnership. The subject of digital transformation can be considered a wide range of public relations, where in principle the use of digital information and telecommunications technologies. Legal support for digital transformation is a voluminous array of legal documents that can be divided into two groups: policy and regulatory. The legal group is represented by the Laws of Ukraine («On Electronic Trust Services», «On E-Commerce», «On Telecommunications», etc.), as well as by-laws.  The policy group consists of concepts, plans and strategies adopted at the government and presidential levels. Of paramount importance for Ukraine are the documents defining the European course of our country. These include regulatory documents such as the Association Agreement with the EU and directive documents, such as the Digital Single Market Strategy for Europe. Perspective aspect of the legal support of digital transformation is the draft normative acts and directive documents in the field of digital transformation - laws, concepts, road maps, etc. Given the current public context, it would be appropriate for the Committee and the Ministry of Digital Transformation to organize public debates on the relevant draft laws

Keywords: digital transformation, digital economy, e-services, e-governance, e-democracy, public-private partnership.

 

Впродовж декількох останніх років в Україні на державному рівні плануються заходи щодо інтенсивного впровадження цифрових технологій в усі сфери суспільного життя. Починаючи від Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» [1], у державі прийнято цілий ряд відповідних концепцій, планів, стратегій, законів і інших нормативно-правових актів.

Марченко В.Б. РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄС. «Адаптація національного законодавства відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом». Наукова монографія. За редакцією О.В. Кузьменко. К.: Видавничий центр «Кафедра», 2019. С. 450–464. [#066]

 

6.2. Розвиток правового регулювання електронної комерції в Україні у контексті функціонування зони вільної торгівлі з ЄС

Створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі є складовою однієї із шести цілей асоціації, визначених відповідно до статті 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [1] (надалі – Угода про асоціацію). Завдяки, зокрема, створенню такої зони передбачається запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС.

Марченко В.Б. ФОРМУВАННЯ ПРАВОВИХ ЗАСАД УЧАСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ОБМІНІ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 6. С.84–89. [#060]

 

УДК 342.951:336.2

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВИХ ЗАСАД УЧАСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ОБМІНІ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

FORMING OF THE LEGAL BASICS OF PARTICIPATION OF UKRAINE IN INTERNATIONAL EXCHANGE OF TAX INFORMATION

 

Марченко В. Б., к.ю.н., доцент,

доцент кафедри підприємницького та корпоративного права,

Київський національний університет імені Вадима Гетьмана

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів та проблематики процесу включення України до міжнародного обміну податковою інформацією. Визначено ключові кроки держави у напрямі приєднання до системи обміну такою інформацією. Робиться висновок про необхідність більш чітких юридичних процедур та доцільність кореляції дій у рамках різних споріднених процесів щодо такого приєднання.

Ключові слова: автоматичний обмін податковою інформацією; Угода із США щодо правил FATCA; План дій BEPS; мінімальний стандарт Плану BEPS; розмивання податкової бази; виведення прибутку з-під оподаткування; стандарт звітної податкової інформації CRS; податковий контроль.

Статья посвящена исследованию правовых аспектов и проблематики процесса включения Украины в международный обмен налоговой информацией. Определены ключевые шаги государства в направлении присоединения к системе обмена такой информацией. Делается вывод о необходимости более четких юридических процедур и целесообразности корреляции действий в рамках разных родственных процессов относительно такого присоединения.

Ключевые слова: автоматический обмен налоговой информацией; Соглашение с США относительно правил FATCA; План действий BEPS; минимальный стандарт Плана BEPS; размывание налоговой базы; выведение прибыли из-под налогообложения; стандарт отчетной налоговой информации CRS; налоговый контроль.

The article is sanctified to research of legal aspects and range of problems of process of including of Ukraine to the international exchange of tax information.

The modern stage is characterized by the high degree of activity of the developed states of the world, in particular through the structures of OECD and G20, in the direction of the international tax adjusting. By priority in these processes for today there are directions in relation to a fight against the so-called aggressive tax planning, offshoring of financial operations and increase of effectiveness of the tax accounting and information.

In the conditions of globalization obvious is a global orientation of the indicated processes, in fact a world economic openness removed most obstacles for international financial activity. At the same time processes of financially-tax control, though went out on an international level, still largely remain within the framework of local legal limitations.

Ukraine, as the state that hears the confession principles of world openness actively joins in the relations of the international tax adjusting as on two-, so to multilateral basis. On such conditions, in our view, the special actuality is acquired by the scientifically-legal comprehension of these processes and questions related to them in relation to legal grounds, procedure, forms of including of Ukraine as state and his subjects in the international tax checking system in general and international exchange of tax information in particular.

The analysis of official information and documents in the higher outlined sphere grounds to define three similar, but not identical and most actual for today directions of participation of Ukraine in forming of the international tax checking system. Speech goes, in particular, about ratification of agreement from the USA in relation to the rules of FATCA, tacking to the plan of BEPS and input of standards of automatic exchange by tax information of CRS. Obviously, that such variety requires corresponding synchronization and concordance of the marked processes simultaneously, in particular from the point of view of making alteration to the national legislation.

Drawn conclusion about the necessity of more clear legal procedures and expediency of correlation of actions within the framework of different similar processes in relation to joining to the international exchange of tax information.

Keywords: automatic exchange by tax information; agreement with USA in relation to the rules of FATCA; Plan of actions of BEPS; minimum standard of BEPS Plan; erosion of tax base; a shift of income from taxation; common reporting standard (CRS); tax control.

 

Сучасний етап характеризується високим ступенем активності розвинутих держав світу, зокрема через структури ОЕСР та G20, у напрямі міжнародного податкового регулювання. Пріоритетними у даних процесах на сьогодні є напрями щодо боротьби із так званим агресивним податковим плануванням, офшоризацією фінансово-економічних операцій та підвищення дієвості податкової звітності і інформації. Зазначені і подібні їм тенденції сьогодні завдають суттєвої шкоди як бюджетним відносинам, так і економічному розвитку загалом навіть розвинутих країн.

Марченко В.Б. ПРИЄДНАННЯ ДО ПЛАНУ BEPS ТА РОЗВИТОК ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 4. С. 301–303. [#059]

 

УДК 342.951:336.56

ПРИЄДНАННЯ ДО ПЛАНУ BEPS ТА РОЗВИТОК ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ

JOINING TO THE PLAN OF BEPS AND DEVELOPMENT OF TAX CONTROL OF THE TRANSFER PRICING IN UKRAINE

 

Марченко Віктор Борисович, 

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри підприємницького та корпоративного права

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів та проблематики процесу приєднання України до Плану BEPS. Визначено ключові кроки держави у напрямі приєднання та реалізації Плану. Робиться висновок про доцільність приєднання шляхом впровадження мінімального стандарту Плану BEPS та про направляючу роль останнього щодо податкового контролю трансфертного ціноутворення в Україні.

Ключові слова: План дій BEPS; імплементація Плану BEPS; мінімальний стандарт Плану BEPS; розмивання податкової бази; виведення прибутку з-під оподаткування; трансфертне ціноутворення; документація з трансфертного ціноутворення; податковий контроль.

Статья посвящена исследованию правовых аспектов и проблематики процесса присоединения Украины к Плану BEPS. Определены ключевые шаги государства в направлении присоединения и реализации Плана. Делается вывод о целесообразности присоединения путем внедрения минимального стандарта Плана BEPS и о направляющей роли последнего относительно налогового контроля трансфертного ценообразования в Украине.

Ключевые слова: План действий BEPS; имплементация Плана BEPS; минимальный стандарт Плана BEPS; размывание налоговой базы; выведение прибыли из-под налогообложения; трансфертное ценообразование; документация трансфертного ценообразования; налоговый контроль.

The article is devoted to research of legal aspects and range of problems of process of joining of Ukraine to Plan of BEPS. The key steps of the state are determinated in the direction of joining and realization of Plan. Drawn conclusion about expedience of joining by introduction of minimum standard of Plan BEPS and about the directing role of the last in relation to tax control of the transfer pricing in Ukraine.

Keywords: Plan of actions of BEPS; implementation of Plan BEPS; minimum standard of Plan BEPS; tax base erosion; profit shifting; transfer pricing; documentation of the transfer pricing; tax control.

В Україні на рівні держави, починаючи з 2016р. відбувається інтенсивний процес у напрямі приєднання до плану, відомого під абревіатурою BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Сам План був розроблений під егідою G20 та міжнародної організації ОЕСР і спрямований проти розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування [1].

Марченко В.Б. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 4. С.185-188. [#053]

УДК 342.951

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ

LEGAL BASICS OF STATE CONTROL IN THE FIELD OF ELECTRONIC DIGITAL SIGNATURE

Марченко В.Б., 

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки, 

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

 

В статті аналізуються правові засади державного контролю у сфері електронного цифрового підпису. Визначено систему нормативно-правових актів, що регулюють контрольні відносини у сфері ЕЦП. Наведено міжнародно-правові орієнтири розвитку правового регулювання у даній сфері. Підтримується ідея щодо оптимізації контрольних функцій держави.

Ключові слова: електронний цифровий підпис, контролюючий орган у сфері ЕЦП, державний нагляд (контроль) у сфері ЕЦП, Адміністрація держспецзв’язку, електронна ідентифікація та довірчі послуги, критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері послуг ЕЦП.

В статье анализируются правовые основы государственного контроля в сфере электронной цифровой подписи. Определена система нормативно-правовых актов, которые регулируют контрольные отношения в сфере ЭЦП. Приведены международно-правовые ориентиры развития правового регулирования в данной сфере. Поддерживается идея оптимизации контрольных функций государства.

Ключевые слова: электронная цифровая подпись, контролирующий орган в сфере ЕЦП, государственный надзор (контроль) в сфере ЭЦП, Администрация госспецсвязи, электронная идентификация и доверительные услуги, критерии, за которыми оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности в сфере услуг ЭЦП.

In the article legal basics of state control are analysed in the field of electronic digital signature. The system of normatively-legal acts that regulate control relations in the field of EDS is determined. International law reference-points over of development of the legal adjusting are brought in this sphere. An idea is grounded on simplification and increase of efficiency of control procedures.

Keywords: electronic digital signature, supervisory organ in the field of EDS, state supervision (control) in the field of EDS, Administration of the special state communication, electronic authentication and confidence services, criteria after that a risk degree is estimated from realization of economic activity in the field of services of EDS.

 

Постановка проблеми. Відносини у сфері контролю держави за діяльністю суб'єктів господарювання є одними із найгостріших і найсуперечливіших в Україні. Водночас масштаби такої контрольної діяльності розширюються в міру того, як з'являються все нові види діяльності господарюючих суб'єктів, що зачіпають інтереси значної частини суспільства. Відповідно держава, діючи від імені та в інтересах суспільства в цілому, розширює правові та організаційні рамки свого контролю. Надання послуг щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП) є однією з новітніх сфер, де запроваджено державний контроль. Контрольні відносини щодо ЕЦП неминуче породжують суперечки, що нерідко знаходять вирішення лише через судові процедури [1].

Марченко В.Б. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ // Юридичний науковий електронний журнал. – 2017. – № 5. – С.89–92. [#052]

УДК 342.951

 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Марченко В.Б., к.ю.н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки,

Київський національний економічний університет 

Стаття присвячена дослідженню проблематики адміністративно-правових засобів захисту прав платників податків. Окрема увага приділяється питанням визначення способів захисту прав платників в адміністративному процесі. Звертається увага на дискусійні посилання окремих авторів на цивільне законодавство при виборі способів захисту прав в адміністративному провадженні. Робиться висновок про недоцільність таких посилань, оскільки адміністративно-процесуальне законодавство, хоч і в неявному вигляді, дає можливість вибору належного способу захисту прав платників, суб’єктів адміністративно-правових відносин. 

Ключові слова: захист прав платників податків, адміністративно-правові засоби захисту прав, механізм забезпечення прав та законних інтересів платника податків, адміністративне судочинство, способи захисту прав в адміністративному процесі. 

Статья посвящена исследованию проблематики административно-правовых средств защиты прав налогоплательщиков. Отдельное внимание уделяется вопросам определения способов защиты прав плательщиков в административном процессе. Обращается внимание на дискуссионные ссылки отдельных авторов на гражданское законодательство при выборе способов защиты прав в административном производстве. Делается вывод о нецелесообразности таких ссылок, поскольку административно-процессуальное законодательство, хотя и в неявном виде, дает возможность выбора надлежащего способа защиты прав плательщиков, субъектов административно-правовых отношений.

Ключевые слова: защита прав налогоплательщиков, административно-правовые средства защиты прав, механизм обеспечения прав и законных интересов налогоплательщика, административное судопроизводство, способы защиты прав в административном процессе.

The article is sanctified to research of range of problems of administrative law facilities of defence of rights for taxpayers. Separate attention is spared to the questions of determination of methods of defence of rights for payers in an administrative process. Attention applies on debatable references of separate authors to the civil legislation at the choice of methods of defence of rights in administrative realization. In opinion of author, application of such analogy looks debatable. And on the other hand, underlines a normative problem in relation to determination of administrative law methods of defence of rights for the subjects of corresponding legal relationships. This legislative problem – one of factors that quite often bring plaintiffs over – taxpayers to electing of incorrect methods of defence of the broken right in a court, as a result of what last, deprived possibility to go out outside lawsuit requirements, refuses in satisfaction of such requirements.

The aim of publication consists in that on the basis of analysis of corresponding legislation of Ukraine, to define normatively-legal principles of administrative law facilities of defence of rights for taxpayers, their range of problems and ways of her decision.

Administrative law facilities are the leading constituent of mechanism of providing of rights for personality in a tax sphere. Administrative law defence of rights, freedoms and legal interests of citizen is determined as an aggregate of applied in the order, well-regulated the norms of administrative law, facilities, sent to realization on that by organs (by public servants), and also persons and citizens of corresponding judicial actions. After a judicial form administrative law facilities of defence of rights for persons in a tax sphere are divided on to the court and extra-judicial.

An administrative legislation, unlike civil, does not contain the direct certain list of facilities of defence of rights for taxpayers, subjects of administrative law relations, that complicates possibilities of defence up to a point, in particular, in courts. However pointing on the methods of defence of rights in an administrative process is contained in Code of the administrative rule-making of Ukraine.

Thus, deciding a question about the choice of method of defence of rights for taxpayers, subjects of administrative law relations in an administrative process hardly it costs to allude to the norms of the article 16 of the Civil code of Ukraine. Such methods of defence of rights, though not in literal expression, however foreseen by an administratively-judicial legislation. At the same time, in perspective codification it costs to foresee direct determination of methods of defence of rights for subjects in administrative realization.

Keywords: defence of rights for taxpayers, administrative law facilities of defence of rights, mechanism of providing of rights and legal interests of taxpayer, administrative rule-making, methods of defence of rights in an administrative process.

 

У деяких адміністративно-правових дослідженнях, зокрема,  щодо захисту прав платників податків [1], захисту прав юридичної особи в адміністративному провадженні [2] сьогодні в якості нормативної основи наводяться положення статті 16 Цивільного кодексу України, частина 2 якої визначає способи захисту цивільних прав та інтересів. Застосування такої аналогії виглядає дискусійним. А з іншого боку, підкреслює нормативну проблему щодо визначення адміністративно-правових способів захисту прав суб’єктів відповідних правовідносин. Дана законодавча проблема – один із чинників, що нерідко приводять позивачів – платників податків до обрання невірних способів захисту порушеного права в суді, в результаті чого останній, позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог, відмовляє у задоволенні таких вимог [3].

Марченко В.Б. СУЧАСНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДОВІРЧИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ // Адміністративне право і процес. – 2017. – № 2. – С.136-143. [#049]

 

УДК 342.951

Марченко В.Б., к. ю. н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки

Юридичного інституту

КНЕУ імені Вадима Гетьмана

 

СУЧАСНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДОВІРЧИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

 

В статті розглядається еволюція правового регулювання електронної ідентифікації та довірчих послуг в Україні. Звертається увага на контекст асоціації з ЄС, європейську обумовленість даного процесу. Аналізуються основні положення відповідних нормативних актів. Пропонується розглядати електронну ідентифікацію та довірчі послуги як окремий комплексний правовий інститут.

Ключові слова: електронна ідентифікація; електронні довірчі послуги; електронний підпис; електронний цифровий підпис; автентифікація; реєстрована електронна доставка; автентифікація веб-сайту; електронна позначка часу.

 

Актуальність правових досліджень електронної ідентифікації та довірчих послуг в Україні обумовлена тим, що виникнувши відносно недавно, ці явища на сьогодні є невід’ємним елементом як приватних, так і публічних суспільних відносин у провідних країнах Європи і світу. Розвиток даної сфери є одним із необхідних чинників інтеграції України до європейської та світової спільноти загалом.

Як відомо, одним із провідних програмних модернізаційних чинників для України на сьогодні є Угода про асоціацію з Європейським Союзом [1]. Цей об'ємний документ, структуру якого складають 7 розділів, 486 статей та додатки включає десятки, якщо не сотні окремих соціальних, економічних, екологічних, правових питань. Без перебільшення, щоб отримати результати по кожному із них Україні знадобиться не один десяток років. Слід відзначити, що Україна спрямовано працює над завданнями асоціації, зокрема, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію [2].

Марченко В.Б. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ІНТЕРЕСАМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ / Діхтієвський П.В., Марченко В.Б. // Адміністративне право і процес. – 2016. – № 1. – С. 106–115. [#046]

 

УДК 342.721

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ІНТЕРЕСАМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Діхтієвський П.В., д.ю.н., професор,
професор кафедри адміністративного права юридичного факультету КНУ 

імені Тараса Шевченка
Марченко В.Б., к. ю. н., доцент,
доцент кафедри правового регулювання економіки юридичного факультету КНЕУ 

імені Вадима Гетьмана

 

В статті аналізується проблематика використання та захисту персональних даних в умовах загрози інтересам національної безпеки України. Звертається увага на певні законодавчі перешкоди щодо участі громадських формувань у відстоюванні інтересів національної безпеки країни. Пропонуються конкретні шляхи вирішення проблеми шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про захист персональних даних».

Ключові слова: персональні дані; захист персональних даних; конфіденційна інформація про особу; право на повагу до приватного та сімейного життя, до житла та кореспонденції; право на відступ від зобов’язань; дерогація; загроза інтересам національної безпеки.

 

Актуальність тематики використання та правового захисту персональних даних обумовлюється тим, що права особи щодо персональних даних є складовою частиною права на повагу до приватного та сімейного життя, до житла та кореспонденції [13, с.15]. Останнє ж закріплене у статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [4]. Водночас, утвердження і забезпечення прав і свобод людини, відповідно до статті 3 Конституції України [1] є головним обов'язком української держави. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Марченко В.Б. ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ СТРАХУВАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ / В. Марченко, Л. Макарчук // Юридичний журнал. – 2011. – № 5. – С. 66 – 68. [#033]

Віктор МАРЧЕНКО,

канд. юрид. наук, доцент

кафедри господарського та міжнародного права

Європейського університету,

Леонід МАКАРЧУК,

магістрант Європейського університету

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ СТРАХУВАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

 

Відносини, що виникають між особами, зацікавленими у страхуванні свого життя, майна, відповідальності та інших майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України (страхувальниками), з однієї сторони, та особами, які здійснюють страхування (страховиками), з іншої, опосередковуються договором страхування. Таким чином, цей договір є правовим засобом, який опосередковує процес надання страхової послуги страховиком страхувальникові [[1]].

За свідченнями фахівців, однією з поширених категорій цивільних справ, що вирішуються загальними судами, є справи, що виникають із договорів страхування [[2]]. В зв’язку з цим, при вирішенні справ зазначеної категорії нерідко виникають різні труднощі, пов’язані з застосуванням до спірних страхових правовідносин норм чинного законодавства України. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблематики вбачається системне врахування сторонами основних законодавчих вимог щодо укладання договорів страхування.

Марченко В.Б. ЩОДО ПІДХОДУ ДО КОДИФІКАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право : зб. наукових праць. – Випуск 14. – 2011. – С. 125 – 129. [#032]

 

Марченко В.Б.,

Національний авіаційний університет

 

ЩОДО ПІДХОДУ ДО КОДИФІКАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

У статті Податковий кодекс України аналізується з точки зору його концептуальної побудови, співвідношення матеріального і процесуального аспектів. Звертається увага на його громіздкість. Пропонується варіант кодифікації процесуальної частини податкового законодавства.

Ключові слова: кодифікація податкового законодавства, податковий кодекс, адміністрування податків, податковий процес, податкові провадження.

 

В Україні прийнято Податковий кодекс[[1]]. Це дає можливість всебічно проаналізувати цей документ, зокрема, з точки зору його змісту, побудови, співвідношення матеріального і процесуального аспектів тощо. Сама доцільність податкової кодифікації, здається, ні в кого не викликає сумнівів. Адже видова множинність окремих видів обов’язкових платежів системи оподаткування цілком об’єктивно і закономірно ставить питання про уніфікацію і кодифікацію податкових норм.

Марченко В.Б. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМІНУ «АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)» У ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 1. – С. 120 – 124. [#030]

 

Віктор Борисович Марченко,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри

конституційного та адміністративного права

Національного авіаційного університету

 

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМІНУ «АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)» У ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ

У прийнятому Податковому кодексі України [[1]] вперше на вищому рівні джерел податкового права було застосовано термін «адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)». Кодекс стає найвищим, після Конституції України, джерелом податкового права України, тому зрозуміло, що цей документ стає і одним із вирішальних орієнтирів для тлумачення і наповнення змістом ключових понять податкового права.

Податковий кодекс України хоч і застосовує, але не дає визначення поняття адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів). Тому очевидно, цю роботу має зробити наука податкового права. Актуальність теоретичного обґрунтування змісту цього поняття обумовлюється потребами не лише науки, але й практики у сфері справляння податків, необхідністю подальшого вдосконалення законодавчого регулювання цієї сфери. Це звичайно, стосується й новоприйнятого Податкового кодексу, який ще має пройти непростий шлях вдосконалення через випробування у сфері правозастосування.

Марченко В.Б. ЩОДО ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 49. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2010. – С. 204–209. [#028]

В.Б. МАРЧЕНКО. ЩОДО ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

 

Досліджується поняття адміністрування податків. Аналізуються точки зору різних авторів щодо змісту цього поняття. Звертається увага на недоцільність як його обмеження рамками примусового стягнення, так і розширення до рівня здійснення податкової політики держави. Пропонується розуміння адміністрування податків як діяльності уповноважених органів, спрямованої на забезпечення виконання податкових зобов’язань.

Ключові слова: адміністрування податків, справляння податків, податкові органи, контролюючі органи, податкове законодавство.

Исследуется понятие администрирования налогов. Анализируются точки зрения разных авторов относительно содержания этого понятия. Обращается внимание на нецелесообразность как его ограничения рамками принудительного взыскания, так и расширения до уровня осуществления налоговой политики государства. Предлагается понимание администрирования налогов как деятельности уполномоченных органов, направленной на обеспечение выполнения налоговых обязательств.

Ключевые слова: администрирование налогов, взимание налогов, налоговые органы, контролирующие органы, налоговое законодательство. 

The concept of administration of taxes is probed in the article. The points of view of different authors are analyzed in relation to maintenance of this concept. Attention applies on pointlessness of both his limiting to the scopes of the forced penalty and expansion to the level of realization of tax policy of the state. Understanding of administration of taxes is offered as to activity of the authorized organs, to directed on providing of implementation of tax obligations.

Key words: administration of taxes, levy of taxes, tax authorities, supervisory authorities, tax legislation.

 

Сьогодні у сфері професійного податкового спілкування, у відповідних офіційних документах, в організаційній структурі органів ДПС все ширше знаходить застосування термін адміністрування податків. Не дивлячись на те, що це поняття поки-що немає ні законодавчого визначення, ні достатньо усталеного наукового обґрунтування, схоже, що воно має значну перспективу закріплення у податковій сфері.

Марченко В.Б. СИСТЕМА УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2010. – № 3(50).– С. 126 – 132. [#027]

В.Б. Марченко,

кандидат юридичних наук,

Національний авіаційний університет

 

СИСТЕМА УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ

В статті досліджується система органів, уповноважених у сфері справляння податків. Звертається увага на неоднорідність цих органів з точки зору місця і ролі у процесі податкового адміністрування. Робиться спроба визначити їх види залежно від міри участі в адмініструванні обов’язкових платежів та відповідного законодавчого уповноваження. Даються рекомендації щодо вдосконалення відповідного законодавства.

In the article the system of organs, authorized in the field of levy of taxes is probed. Attention applies on heterogeneity of these organs from the point of view a place and role in the process of tax administration. An attempt to define their kinds depending on the measure of participating in administration of obligatory payments and proper providing with legislative plenary powers is done. Recommendations are given in relation to perfection of the proper legislation.

Ключові слова: справляння податків, адміністрування податків, податкові органи, контролюючі органи, податкове законодавство.

 

Вдосконалення системи правових засобів регулювання сфери справляння податків неможливе без врахування адміністративно-правової природи цієї сфери. Слід відзначити, що сфера справляння податків, як специфічне адміністративно-правове явище і поняття, поки-що не знайшла достатньої уваги дослідників. В літературі увага зосереджується переважно на адміністративно-правовому регулюванні у сфері фінансів [[1], с. 23], яке змістовно описується переважно під кутом зору законодавчих та організаційних аспектів, відповідних органів виконавчої влади, їх правового статусу, компетенції, повноважень і порядку їх здійснення, в тому числі, й стосовно органів державної податкової служби України.

Марченко В.Б. ПРАВОВА ПРИРОДА ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 12.– С. 95 – 98. [#026]

Віктор Марченко,

канд. юрид. наук, доцент

Національного авіаційного університету

 

ПРАВОВА ПРИРОДА ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ

 

В статті досліджується правова природа діяльності уповноважених органів у сфері справляння податків, робиться спроба дати широке визначення зазначеної діяльності через поняття податкового адміністрування.

Ключові слова: податкове законодавство, податковий кодекс, адміністрування податків, податковий контроль, контролюючі органи.

 

Як відомо, провідною категорією уповноважених органів у сфері справляння податків на сьогодні є так звані „контролюючі органи”. Це поняття визначається як чинним податковим законодавством [1], так і останнім проектом Податкового кодексу України за № 6509 від 15.06.10 [2].

Відповідно до статті 1 Закону України № 2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючим органом визначається державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Відповідно до проекту Податкового кодексу України № 6509 контролюючими визнаються органи державної податкової та державної митної служби.