Марченко В.Б. НАДМІРНИЙ ФОРМАЛІЗМ У ПИТАННІ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ. Соціальні права. Виклики воєнного часу : зб. тез доп. Шостої Міжнар. наук.-практ. конф. «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 6 лип. 2023 р.). – Харків : Право, 2023. – 412 с. – С.345-348. [#083].

 

Віктор МАРЧЕНКО, 

професор кафедри приватного права
Київського національного економічного
університету імені Вадима Гетьмана,
кандидат юридичних наук, доцент

НАДМІРНИЙ ФОРМАЛІЗМ У ПИТАННІ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Право на доступ до суду не є абсолютним, держава вправі його обмежувати, зокрема, внаслідок прострочення звернення. З іншого боку, особа має право на поновлення строку на звернення до суду, якщо прострочення сталося з поважних причин. Отже, завдання судочинства при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку полягає у досягненні оптимального співвідношення цих двох сторін. Особливої актуальності це питання набуває в умовах воєнного стану в Україні, коли значна частина наших громадян безпосередньо задіяна в ньому.

Марченко В.Б. МЕЖІ «РОЗУМНОСТІ» ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ДАТИ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА ВІДСУТНОСТІ СТОРІН. «Проблеми цивільного права та процесу»: тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2022. – 498 с. – С.217-220. [#082].

 

УДК 347.91

Віктор Борисович МАРЧЕНКО,

професор кафедри приватного права

Київського національного економічного

університету ім. Вадима Гетьмана,

кандидат юридичних наук, доцент;

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8495-0876

 

МЕЖІ «РОЗУМНОСТІ» ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ДАТИ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА ВІДСУТНОСТІ СТОРІН

 Питання дати ухвалення судового рішення, особливо за відсутності будь-кого з учасників справи, залишається одним із найсуперечливіших у некримінальних судових процесах після реформи 2017 року, включно, звичайно, із цивільним процесом. Тому коли під заголовком «ОП КЦС ВС роз’яснила одну з найзаплутаніших новел процесу» [1] вийшов матеріал щодо відповідного рішення Касаційного цивільного суду (КЦС), виникли сподівання на очікуване і остаточне розв’язання проблеми. Однак детальний аналіз вказаного матеріалу схиляє до того, щоб не поспішати із оптимістичними висновками. Питання чіткого визначення дати ухвалення судового рішення, зокрема за відсутності будь-кого з учасників справи, на наш погляд, залишається актуальним.

Марченко В.Б. ПОРТАЛ ДІЯ ЧАСТКОВО ДУБЛЮВАТИМЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ // «Правові та безпекові аспекти життя в Україні»: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м.Київ, 14 жовтня 2022 року. [#075]

 

МАРЧЕНКО Віктор Борисович,

канд. юрид. наук, доцент,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права

КНЕУ ім. В.Гетьмана

 

ПОРТАЛ ДІЯ ЧАСТКОВО ДУБЛЮВАТИМЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану» [1].

На момент написання цього тексту законопроєкт 7315 [2] ще очікує на підписання Президентом України і офіційне оприлюднення, однак його прийняття заслуговує на увагу щонайменше з погляду обумовленості воєнним станом в Україні та з погляду введення окремих інформаційних елементів судочинства у поле дії системи Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія). Законопроект 7315 вносить зміни у дві загалом не зв’язані між собою статті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [3]: ст.11 «Гласність і відкритість судового процесу» та ст.128 «Збори суддів».

Марченко В.Б. ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДРСР В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ // Правничі студії пам'яті Василя Івановича Синайського: право корпорацій в умовах дії воєнного стану: Зб. Матеріалів круглого столу студентів, аспірантів, молодих вчених, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та наукових установ (28 червня 2022р.). – К.: КНЕУ, 2022. 142с. – С.42–46. [#074]

Марченко В.Б., к.ю.н., доцент,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права КНЕУ

ім. Вадима Гетьмана, м. Київ, Україна

 

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДРСР В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Запровадження правового режиму воєнного стану в Україні ставить питання щодо умов функціонування державно-правових інститутів, зокрема, судочинства та пов’язаного із ним елементу оприлюднення судових рішень через систему Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), – чи має він діяти у звичному режимі, чи у видозміненому, і які правові підстави для цього існують.

Вільний доступ до судового рішення є елементом гласності і відкритості судового процесу як однієї із засад організації судової влади відповідно до ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [1]. Гласність судового процесу відноситься до основних засад судочинства відповідно до ст.129 Конституції України [2].

Марченко В.Б. ПОВНОВАЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО АДМІНІСТРАТОРА ЩОДО ЗАКРИТТЯ ДОСТУПУ ДО ЄДРСР В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ // Україна і світ: правові питання регіональної та глобальної безпеки : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (18 трав. 2022 р.) / ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана», Юрид. ін-т, Каф. адмін. та фін. права ; [редкол.: Кузьменко О. В. та ін.]. – Київ : Вид. центр «Кафедра», 2022. – С. 148–151. [#073]

Марченко В.Б.,

кандидат юридичних наук, доцент,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

ПОВНОВАЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО АДМІНІСТРАТОРА ЩОДО ЗАКРИТТЯ ДОСТУПУ ДО ЄДРСР В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Відразу після вторгнення 24 лютого 2022р. ворожих військ в Україну та оголошення воєнного стану загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) був закритий. Як зазначалося на сторінці реєстру за підписом його адміністратора, це було зроблено "для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану" [1]. 5 квітня 2022р. за підписом Прес-служби Державної судової адміністрації (ДСА) було повідомлено про відновлення доступу до ЄДРСР, однак лише для суддів та працівників правоохоронних органів [2]. Серед іншого було також зазначено, що "технічним адміністратором було обмежено загальний та повний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру". Отже, фактично суб’єктом прийняття рішення про закриття ЄДРСР визначено технічного адміністратора, а не ДСА України. Посилання на текст такого рішення відсутнє, судячи з усього він відсутній взагалі.

Марченко В.Б. ПЕРСПЕКТИВИ СКАСУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ МОНОПОЛІЇ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ. Зб. матер. Всеукр. Наук.-практ. конференції «Політико-правова реформа в Україні: теорія, методологія, праксеологія» (15 жовтня 2021 року) / ред. кол. Кузьменко О.В., Чорна В.Г. – К.: Видавничий центр «Кафедра», 2021. – 196 с. С. 164-167. [#072]

 

Марченко В.Б.,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права 

КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, м. Київ, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ СКАСУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ МОНОПОЛІЇ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Запровадження у 2016р. так званої адвокатської монополії ніколи не сприймалось однозначно в українській правничій спільноті [1]. Прихильники апелювали до більш високого, на їх думку, правового рівня представництва у судах, який забезпечать особи із адвокатськими посвідченнями. Противники посилались на штучне звуження прав учасників судових справ щодо вибору представників у судах на свій власний розсуд.

Марченко В.Б. ПРАКТИКА ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ. Зб. матер. Всеукр. Наук.-практ. конференції «Судова влада в системі стримувань та противаг демократичного суспільства: компаративна теорія і практика». 15 січня 2021 р., м. Київ / ред. кол.: Ф.П. Шульженко та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2021. – С.165-168. [#071]

 

ПРАКТИКА ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ

Марченко В. Б., кандидат юридичних наук, професор кафедри підприємницького та корпоративного права ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»  

Спори щодо права прокурора на представництво інтересів держави у суді останнім часом зайняли помітне місце у практиці господарських судів [1; 2; 3; 4; 5]. Численність таких справ та неоднозначність їх підсумкових рішень вказує на наявність проблематики у правозастосуванні даного права. Водночас наукові публікації у даній сфері стосуються переважно загальних питань зазначеного представництва і не зачіпають особливостей його практичних аспектів [6; 7]. Отже, актуальність дослідження реалізації прокурором права на представництво державних інтересів у господарському процесі є цілком очевидною.

Марченко В.Б. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ. «Наближення законодавства України до права Європейського Союзу в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом»: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (9 грудня 2019 року) / ред. кол.: Кузьменко О.В., Чорна В.Г. — К.: Видавничий центр «Кафедра», 2019. — 204 с. С. 139-143. [#069]

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

Марченко В.Б., к.ю.н., доцент,

доцент кафедри підприємницького та корпоративного права

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

В Україні на державному рівні здійснюються  заходи щодо інтенсивного впровадження цифрових технологій в усі сфери суспільного життя. Починаючи від Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» [1], у державі прийнято цілий ряд відповідних концепцій, планів, стратегій, законів і інших нормативно-правових актів. На сучасному політико-правовому етапі цей процес здійснюється у контексті так званої цифрової трансформації. Організаційно він підкріплений створенням Комітету з питань цифрової трансформації у складі Верховної ради України та Міністерства цифрової трансформації на урядовому рівні. Останнє було утворене урядом через реорганізацію Державного агентства з питань електронного урядування шляхом перетворення [2].

Марченко В.Б. ОКРЕМІ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАГАЛЬНОГО РЕГЛАМЕНТУ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ GDPR. Цифрова економіка. Збірник матеріалів ІІ Національної науково-методологічної конференції (17–18 жовтня 2019 р., м. Київ). К.: КНЕУ, 2019. С. 449–452. [#067]

 

Марченко В. Б.,

к. ю. н., доцент,

ДВНЗ «Київський національний економічний 

університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ

ОКРЕМІ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАГАЛЬНОГО РЕГЛАМЕНТУ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ GDPR

Як відомо, 25 травня 2018 року набув чинності Загальний регламент захисту даних ЄС № 2016/679 (GDPR) [1]. Прийняття документа спричинило появу в Україні цілої низки публікацій та коментарів, які практично одностайно проголошують його незаперечним благом для особи та суспільства у цілому. У даній публікації ми спробуємо розглянути окремі критичні аспекти у зв’язку із прийняттям Регламенту 679 (GDPR).

Марченко В.Б. ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС НА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ. «Актуальні теоретичні та практичні проблеми наближення законодавства України до права Європейського Союзу». Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (15 березня 2019 року). К.: Видавничий центр «Кафедра», 2019. С. 238–242. [#065]

 

ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС НА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ

Марченко В. Б., доцент кафедри

підприємницького та корпоративного права

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

кандидат юридичних наук, доцент

Розвиток та наближення законодавства України у сфері електронної комерції до законодавства Європейського Союзу є однією із важливих складових Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [1] (надалі – Угода про асоціацію). У рамках мети та принципів електронної торгівлі відповідно до статті 139 Угоди Сторони дійшли згоди щодо трьох базових положень. По-перше, Сторони домовилися сприяти розвитку електронної торгівлі між ними, зокрема шляхом співробітництва з питань, пов’язаних з електронною торгівлею. По-друге, Сторони домовилися, що розвиток електронної торгівлі має здійснюватися за умови забезпечення повної відповідності найвищим міжнародним стандартам захисту інформації з метою забезпечення довіри користувачів електронної торгівлі. І по-третє, Сторони домовилися, що електронна передача даних вважається наданням послуг в розумінні транскордонного надання послуг, з якого не стягуються митні платежі.

Марченко В.Б. СУЧАСНІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ. «Модернізація законодавства та правозастосування: вимоги часу»: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м.Київ, 6 грудня 2018 року. Тези наукових доповідей. К.: Видавничий дім «АртЕк», 2018. – 222с. С.94-97. [#061]

 

СУЧАСНІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

 

Марченко Віктор Борисович, 

к.ю.н., доцент, доцент кафедри 

підприємницького та корпоративного права

Кииївського національного економічного 

університету ім. В. Гетьмана

 

Глобалізація фінансово-економічних процесів спричинила скорочення можливостей держав контролювати податкові відносини за участю своїх суб’єктів. Адже якщо економічна активність фізичних і юридичних осіб зустрічає все менше міждержавних перешкод, то можливості податкового нагляду за цією активність донедавна залишались переважно у рамках національних юрисдикцій.

Закономірно, що на вказану суперечність першими відреагували розвинуті держави світу, зокрема, учасники таких впливових організацій, як G20 та ОЕСР, які започаткували ряд проектів щодо зменшення негативних тенденцій в оподаткуванні об’єктів з міжнародною складовою. До таких тенденцій відносяться, зокрема, непрозорість та неповнота інформації для потреб податкового контролю, офшоризація економічних операцій, агресивне податкове планування тощо.

Марченко В.Б. ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ПРИЄДНАННЯ ДО ПЛАНУ BEPS. «Фіскальна політика: теоретичні та практичні аспекти юридичної науки» : збірник тез доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції (23 листопада 2018) : У 2-х ч. Ч.1. - Ірпінь : Університет ДФС України, 2018. 252с. (С.198-201). [#058]

 

Марченко Віктор Борисович,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри підприємницького та корпоративного права

Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана

 

ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ПРИЄДНАННЯ ДО ПЛАНУ BEPS

Починаючи з 2016р. в Україні на рівні держави відбуваються інтенсивні процеси у напрямі приєднання до плану, відомого під абревіатурою BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). План розроблений під егідою G20 та міжнародної організації ОЕСР і спрямований проти розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування.

Одним із перших офіційних документів у даному напрямі був Указ Президента України №180 від 28 квітня 2016р. «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон» [1]. Указом була утворена відповідна робоча група, завданням якої ставилося підготувати до 10 червня 2016 року законопроекти щодо удосконалення процедур контролю за трансфертним ціноутворенням та виведенням доходів за кордон, запровадження правил стосовно контрольованих іноземних компаній, протидії агресивному податковому плануванню, а також з питань лібералізації валютного законодавства України. КМУ доручалось невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.

Марченко В.Б. НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ЗАГАЛЬНИМ РЕГЛАМЕНТОМ ЗАХИСТУ ДАНИХ ЄС ТА ЙОГО ОКРЕМІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ. «Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС» : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м.Київ, 8 червня 2018 року. К.: Видавничий дім «Гельветика», 2018. 380с. С. 247-249. [#057]

 

НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ЗАГАЛЬНИМ РЕГЛАМЕНТОМ ЗАХИСТУ ДАНИХ ЄС ТА ЙОГО ОКРЕМІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

 

Марченко В.Б.,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки

Київського національного економічного університету 

ім. Вадима Гетьмана

м. Київ, Україна

 

Прийнятий 27 квітня 2016 Загальний регламент захисту даних ЄС № 2016/679 (GDPR) [1] набуває чинності 25 травня 2018 року. Ця подія без перебільшення викликала цілу лавину публікацій та коментарів з боку представників українських юридичних та бізнесових кіл. І це вселяє обґрунтовані сподівання, що інтелектуальні сили країни знайдуть оптимальні шляхи і форми застосування ідей та концепцій Регламенту 679 на користь українського суспільства.

Спробувавши узагальнити основні положення сьогоднішнього дискурсу навколо GDPR, на наш погляд, можна виділити щонайменше три актуальні питання. По-перше, які політико-правові наслідки для України має вступ у дію цього документа, іншими словами, які законодавчі зміни, і в якій формі можуть відбутися в Україні? По-друге, чи зачепить українських суб’єктів цей документ в якості регламенту ЄС уже тепер, тобто, з 25.05.18? І нарешті, а чи є ця нова, закладена в Регламенті 679, філософія регулювання персональних даних однозначним благом для суспільства? Звичайно, вироблення остаточних обґрунтованих висновків із вказаних питань вимагає тривалого часу. Однак окремі первісні оцінки, на наш погляд, можна зробити уже сьогодні.

Марченко В.Б. ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ НАГЛЯДУ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ. «Тенденції і перспективи розвитку інститутів права та держави»: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м.Київ, 19 квітня 2018 року. Матеріали I Всеукраїнських наукових читань пам’яті академіка С. Дністрянського, м. Тернопіль, 13-14 квітня 2018 року. Тези наукових доповідей. Київ-Тернопіль: ВПЦ «Економічна думка», 2018. 297с. С.52-54. [#056]

 

ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ НАГЛЯДУ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ

 

Марченко Віктор Борисович, к.ю.н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки, КНЕУ

Угода про асоціацію з Європейським Союзом [1] на сьогодні, безумовно, є актуальним і дієвим інструментом проведення правових реформ в Україні. Впровадження цього документа створює для України десятки, а то й сотні питань, у напрямі яких необхідно прикласти законодавчі та організаційні зусилля задля наближення нашої держави і суспільства до правового порядку ЄС.

Слід відзначити, що спрямована робота над завданнями асоціації ведеться в Україні вже тривалий час. Одним із визначальних правових орієнтирів у цьому сенсі є затверджений Кабінетом міністрів України План заходів з імплементації Угоди про асоціацію [2]. Структурно цей документ включає три частини: План заходів з імплементації Угоди про асоціацію у цілому, а також окремо План заходів з імплементації розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди та План заходів з імплементації розділу V “Економічне та галузеве співробітництво” Угоди.

Марченко В.Б. ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ // «Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики» : тези І Міжнар. наук.-практ. конференції (29 листопада 2017 р.). К.: КНЕУ, 2018. 243с. – С. 208-212. [#054]

 

УДК 342.951

Марченко Віктор Борисович,

к.ю.н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки,

ДВНЗ "КНЕУ ім. В. Гетьмана"

mvb1@ukr.net

 

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ

 

На сьогодні очевидно, що явище криптовалют привернуло увагу та ентузіазм значної частини соціуму як у світі загалом, так і в Україні, зокрема. Дехто хотів би використовувати криптовалюту в якості засобу платежу. Так, вже є інформація про те, що в Україні вперше у світі продано квартиру за криптовалюту [1]. Україна входить до ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin. В Україні здійснює свою діяльність найбільше в СНД біткоїн-агентство Kuna, одним із проектів якого є криптовалютна біржа. Застосування децентралізованих технологій планується та частково вже реалізується на державному рівні: e-Auction 3.0, e-Vox, E-Ukraine. В Україні також дуже розвинене криптовалютне товариство. У грудні 2016 р. Українська біржа стала першим у світі майданчиком, де торгуються деривативи Bitcoin [3]. Діяльність у сфері криптовалют привертає увагу також і держави, зокрема, її правоохоронних органів. Так, правоохоронці виявили на території ДП "Лікувально-оздоровчий" ІЕЗ ім. Патона" 200 одиниць комп'ютерного обладнання для генерації криптовалюти Bitcoin, які працювали з порушенням законодавства. Про це йдеться в постанові №759/11642/17 від 4 серпня Святошинського районного суду Києва [6].

Марченко В.Б. ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ // Матеріали Міжнародної конференції «Угода про асоціацію як інструмент правових реформ в Україні». – Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. – 23 жовтня 2017. – Харків: Право, 2017. – С. 84-87. [#051]

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ

Марченко Віктор Борисович, к.ю.н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки, КНЕУ

 

Угода про асоціацію з Європейським Союзом [1] на сьогодні, безумовно, є актуальним і дієвим інструментом проведення правових реформ в Україні. Впровадження цього документа створює для України десятки, а то й сотні питань, у напрямі яких необхідно прикласти законодавчі та організаційні зусилля задля наближення нашої держави і суспільства до правового порядку ЄС.

Слід відзначити, що спрямована робота над завданнями асоціації ведеться в Україні вже тривалий час. Одним із визначальних правових орієнтирів у цьому сенсі є затверджений Кабінетом міністрів України План заходів з імплементації Угоди про асоціацію [2]. Структурно цей документ включає три частини: План заходів з імплементації Угоди про асоціацію у цілому, а також окремо План заходів з імплементації розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди та План заходів з імплементації розділу V “Економічне та галузеве співробітництво” Угоди.

Марченко В.Б. ЩОДО НАДАННЯ НЕБАНКІВСЬКИМ УСТАНОВАМ ПРАВА ЕМІСІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ. Юридична наука і практика: пошук правової гармонії: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м.Київ, 5 жовтня 2017 року. Тези наукових доповідей. – К.: Видавничий дім «АртЕк», 2017. – 207с. С.63-65. [#050]

ЩОДО НАДАННЯ НЕБАНКІВСЬКИМ УСТАНОВАМ ПРАВА ЕМІСІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ

Марченко Віктор Борисович, к.ю.н., доцент,

доцент кафедри правового регулювання економіки 

Київського національного економічного університету

 

Як свідчать інформаційні повідомлення у банківських колах розглядається питання щодо залучення небанківських установ до емісії електронних грошей в Україні [1]. Така пропозиція виглядає суто практичною і заслуговує на увагу. Водночас її реалізація вимагає достатнього наукового обґрунтування. Адже саме поєднання наукових і практичних критеріїв є запорукою запровадження ефективного нормативно-правового регулювання суспільних відносин, зокрема, у сфері випуску та обігу електронних грошей.

Оскільки операції щодо емісії електронних грошей передбачають використання грошових коштів фізичних та юридичних осіб, то одним із перших постає питання ефективного контролю за діяльністю установ-емітентів. Щодо контрольної діяльності у сфері операцій з фінансовими коштами сьогодні набуває поширення поняття пруденційного нагляду. Йдеться, зокрема, про сферу банківської, страхової діяльності, фондового ринку та цінних паперів. Слід відзначити, що дане поняття поки-що не є достатньо розробленим у правовій науці.

Марченко В.Б. МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОВІРЧИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ. Модернізація правових інститутів: вимоги часу: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м.Київ, 8 грудня 2016 року. Тези наукових доповідей. – К.: Видавничий дім «АртЕк», 2016. – 252с. С.83-85. [#048]

 

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОВІРЧИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

 

МАРЧЕНКО Віктор Борисович, 

к.ю.н., доцент, доцент кафедри правового 

регулювання економіки, Київського національного

економічного університету ім. В.Гетьмана

 

Одним із провідних програмних модернізаційних чинників для України на сьогодні є Угода про асоціацію з Європейським Союзом [1]. Цей об'ємний документ, структуру якого складають 7 розділів, 486 статей та додатки включає десятки, якщо не сотні окремих соціальних, економічних, екологічних, правових питань. Без перебільшення, щоб отримати результати по кожному із них Україні знадобиться не один десяток років. Варто сказати, що Україна спрямовано працює над завданнями асоціації, зокрема, відповідно до затвердженого КМУ Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію [2].

Одним із пунктів Угоди є розвиток електронної торгівлі (ст.ст. 139, 140). В цій частині Угода передбачає, що сторони підтримують діалог з питань регулювання, зокрема, щодо визнання сертифікатів електронних підписів, виданих населенню, та сприяння розвитку послуг транскордонної сертифікації.

Марченко В.Б. СПОСОБИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В РАМКАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС. «Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи». Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м.Київ, Національний авіаційний університет, 26 лютого 2016р. Т.II. Тернопіль: Вектор, 2016. 332с. – С. 303-305. [#047]

 

УДК 346.7(477):346.548+340.134(4)

Марченко В.Б., к.ю.н., доцент

Київський національний економічний університет, 

м.Київ, Україна

 

СПОСОБИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В РАМКАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС

Підписання Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014р. [1] поставило на одне із чільних місць задачу щодо визначення цілей, засобів та організаційно-правового механізму гармонізації українського законодавства з правом Євросоюзу.

Стосовно сфери господарського законодавства очевидно правомірним буде визначити загальну мету гармонізації як таку, що полягає у створенні в Україні достатньо уніфікованого правового середовища для всіх суб'єктів ринкових відносин України та країн Євросоюзу. Щодо засобів і форм гармонізації, навколо яких і зосереджена ця коротка за обсягом робота, то очевидно, що першоосновою для їх визначення є сам текст Угоди про асоціацію. Однак слід мати на увазі, що початок процесу гармонізації був покладений ще задовго до прийняття згаданої Угоди. Зокрема, один із початкових етапів пов’язаний із прийняттям Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС) від 14.06.1994р. [2]. Тому українські науковці вже досить тривалий час розробляють питання щодо теоретичного обґрунтування процесу гармонізації українського законодавства з правом ЄС [3; 4; 5].

Марченко В.Б. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ІНТЕРЕСАМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ / Безпека українського суспільства в концепції вступу в постіндустріальне суспільство ЄС : зб. наук. доп./ редкол. : О. І. Тимошенко (голова) [та ін.]. - Київ, 2015 – (наук. доповіді та тези учасників наук.-практ. конф 16 груд. 2015 р., м. Київ). – 110 с. (С. 57-59). [#045]

 

 

Марченко Віктор Борисович, к. ю. н., доцент,

доцент кафедри господарського та міжнародного права

Європейський університет

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ІНТЕРЕСАМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Агресія сусідньої держави змушує Українську державу та суспільство вдаватися до адекватних дій з метою захисту інтересів національної безпеки. І хоча в Україні, з певних причин, і не введено правовий режим воєнного стану, однак можна говорити про запровадження де-факто певних елементів надзвичайного правового режиму. Тобто, йдеться про випадки, коли самі правові норми не скасовуються, але зупиняється чи призупиняється їх дія або змінюється режим їх застосування. Особливої актуальності ці випадки набувають, якщо стосуються прав людини.

Прикладом першого випадку є прийнята нещодавно Заява Верховної Ради України “Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод” [5]. Заява стосується відступу від окремих зобов’язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації.