УДК 342.9
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ
ПОДАТКІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)
У статті сфера справляння податків розглядається під
кутом зору цілісного адміністративно-правового режиму. Специфічні особливості
застосування адміністративно-правових засобів регулювання відносин у даній
сфері пропонується відображати поняттям адміністративно-правового режиму, який
охоплює діяльність не лише державних органів, а й інших суб’єктів за ознакою
мети їх діяльності у податковій сфері, тобто наповнення відповідних
централізованих фондів коштами у формі обов’язкових платежів.
Ключові слова: справляння податків, податкові правовідносини, адміністративно-правовий режим, адміністрування податків, податкове зобов’язання.
Дослідженню окремих адміністративно-правових аспектів сфери справляння податків в Україні присвячена чимала кількість робіт, які умовно можна поділити на декілька категорій. Перш за все, це роботи, присвячені податковим органам, їх організаційно-правовому статусу, управлінським аспектам [1]. Одна із найчисленніших груп досліджень стосується податкового контролю, контрольних аспектів діяльності податкових органів [2]. Окремо виділяється категорія досліджень, присвячених застосуванню примусових заходів, способів забезпечення дотримання і виконання податкового законодавства [3]. Як окрему категорію можна виділити дослідження, присвячені платникам, іншим суб’єктам податкових правовідносин та пов’язаним із ними аспектам [4].
Однак під кутом зору цілісного, із визначеною метою,
адміністративно-правового режиму, сфера справляння податків в Україні
залишається ще мало дослідженою. Недостатньо розглядались також і суттєві
системні елементи, з яких до числа найменш досліджених та розкритих можна
віднести, зокрема, мету адміністративно-правового режиму в сфері справляння
податків, функціональні ролі суб’єктів податкових правовідносин, нормативні
аспекти забезпечення системи контролюючих органів, зокрема їх неподаткової
категорії, галузево-законодавчі основи функціонування останніх, процесуальні
аспекти адміністративно-правового забезпечення податкової сфери тощо.
Отже, один із принципових напрямів розвитку досліджень
податкової сфери, на наш погляд, полягає у підході з точки зору цілісного
адміністративно-правового режиму в сфері справляння податків. Дослідження
єдиної системи адміністративно-правового забезпечення податкової сфери та окремих
її інститутів під кутом зору цілісності дасть нове розуміння системи
податкового права і законодавства, а отже, і відкриє нові перспективи його
розвитку, зокрема у напрямі кодифікації. Звичайно, повною мірою це завдання не
для окремої роботи, а для цілого дослідницького напряму. Тому в даній роботі ми
спробуємо розглянути певні аспекти і загальні положення підходу до сфери
справляння податків під кутом зору цілісного адміністративно-правового режиму.
У теорії податкового права основний зміст податкового
правовідношення визначається як обов’язок платника податків внести до бюджету
чи іншого централізованого фонду грошову суму у формі податку (обов’язкового
платежу) відповідно до встановлених ставок і в передбачені строки та право і
обов’язок компетентних органів забезпечити сплату податку. У цих
правовідносинах одна сторона, платник, знаходиться у владному підпорядкуванні
щодо іншої сторони, державного податкового органу, що діє від імені держави і
забезпечує надходження податкових платежів до казни [5]. Внутрішній зміст
владності податкових відносин обґрунтовується не лише теорією податкового
права, а й конституційно-юрисдикційною практикою деяких зарубіжних країн. Так,
в ухвалі Конституційного Суду РФ від 17.12.1996 р. № 20-П [6] зазначається, що
податкові правовідносини ґрунтуються на владному підпорядкуванні однієї сторони
іншій, вони передбачають субординацію сторін, одній з яких — податковому
органу, що діє від імені держави, належить владне повноваження, а іншій — платнику
податків — обов’язок покори.
Тобто податкові, за змістом, — правовідносини,
побудовані за адміністративно-правовою формою, мають адміністративно-правовий
характер, природу. Адміністративно-правовий аспект визначається як переважаючий
у характеристиці юридичної природи податкових правовідносин [7]. Часом побіжні
вказівки на імперативний спосіб правового регулювання податкових відносин
можуть міститися і в цивільному законодавстві. Так, відповідно до ст. 2
Цивільного кодексу Російської Федерації [8] до майнових відносин, заснованих на
адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій,
зокрема до податкових та інших фінансових і адміністративних відносин, цивільне
законодавство не застосовується, якщо інше не передбачене законодавством.
На думку деяких дослідників [9], взаємопов’язаність і
спорідненість суспільних відносин у системі оподаткування і зборів зумовлюють
формування методу правового регулювання податкового права як синтезу
фінансово-галузевого і адміністративно-галузевого методу, оскільки серед норм
податкового права домінують норми саме фінансового і адміністративного права.
Причому переважає все-таки адміністративно-галузева складова методу податкового
права. Слід погодитись із висновком, що режим правового регулювання податкового
права, по суті, є адміністративно-правовий режим у системі оподаткування і
зборів [10].
Адміністративно-правові режими є загалом достатньо
усталеним поняттям в адміністративно-правовій науці [11] і покликані
забезпечити нормальні умови функціонування суспільства і держави, включаючи,
зокрема, реалізацію виконавчої влади, як у сфері справляння податків, так і в
інших сферах і галузях.
Адміністративно-правовий режим справляння податків
відповідно до наукової класифікації за критерієм мети слід віднести до групи
функціональних адміністративно-правових режимів, які покликані забезпечувати
функції управління у відповідних сферах діяльності [12]. За іншою класифікацією
адміністративно-правовий режим справляння податків можна віднести до групи
режимів, що сприяють досягненню мети та завдань різних галузей управління,
тобто, у нашому випадку, сфери справляння податків [13].
Застосування адміністративно-правового режиму в сфері
справляння податків обумовлено специфічними особливостями діяльності держави у
фінансовій сфері, пов’язаними із мобілізацією до бюджетів та інших
централізованих фондів коштів у формі обов’язкових платежів. Виходячи із
загального визначення [14] сутність адміністративно-правового режиму в сфері
справляння податків полягає у специфічному поєднанні адміністративно-правових
засобів регулювання, в основі якого лежить імперативний метод юридичного
впливу, що характеризується нерівністю сторін податкових правовідносин та
імперативним змістом податкових норм.
Така сутність адміністративно-правового режиму в сфері
справляння податків розкривається в його змісті, що утворюється сукупністю
певних елементів, до числа яких у загальному вигляді належать [15]: мета
встановлення адміністративно-правового режиму; імперативний метод правового
регулювання; „режимні” правила — встановлена у законодавчому порядку сукупність
правил поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів та їх посадових
осіб; спеціальні державні органи (служби), на які покладено завдання здійснення
мети адміністративно-правового режиму, і які наділені відповідними
повноваженнями, правом здійснювати контроль за додержанням режимних правил у
дорученій сфері; відповідальність за порушення режимних норм; особливі
адміністративно-правові засоби встановлення і форми виникнення прав та
обов’язків, способів юридичного впливу, захисту прав тощо. Одним із провідних
аспектів даного адміністративно-правового режиму, на нашу думку, слід
розглядати також правовідносини зі справляння податків.
Тобто предметною основою адміністративно-правового
режиму в сфері справляння податків у загальному вигляді є відповідні ключові
відносин щодо мобілізації коштів у формі обов’язкових платежів до відповідних
централізованих фондів. Отже, вимагає уточнення зміст відносин адміністративно-правового
характеру в сфері справляння податків.
Виходячи із загального визначення кола суспільних
відносин, що становлять предмет сучасного адміністративного права [16], стосовно
уповноважених органів податкової сфери основне коло відносин
адміністративно-правового характеру становлять відносини, що складаються:
— у ході реалізації контрольних та інших повноважень
виконавчої влади податковими та іншими контролюючими органами у податковій
сфері;
— у ході діяльності уповноважених податкових та інших
контролюючих органів, їх посадових осіб щодо забезпечення та захисту в
адміністративному порядку прав і свобод осіб, надання їм адміністративних
(управлінських) послуг у сфері справляння податків;
— у процесі внутрішньої організації та діяльності
апаратів податкових та інших контролюючих органів у сфері справляння податків;
— у ході застосування уповноваженими податковими
органами заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну
відповідальність, щодо платників та інших учасників податкових правовідносин.
Далі, на наш погляд, виникає питання щодо включення до
змісту відносин адміністративно-правового характеру у сфері справляння податків
складової, яка б відображала позитивну діяльність платників, інших суб’єктів,
зокрема щодо обліку об’єктів оподаткування, обчислення, сплати обов’язкових
платежів, виконання податкових зобов’язань тощо, тобто позитивних за характером
відносин. Отже, чи проявляється влада держави щодо добросовісних платників,
інших суб’єктів у випадку своєчасної і повної сплати організаціями і фізичними
особами належних платежів, виконання інших обов’язків у податковій сфері? Таке
питання порушене в теорії податкового права і слід, на наш погляд, підтримати
позитивну відповідь на нього, яка полягає у тому, що владне підпорядкування є
породжуючим щодо податкових відносин і проявляється не лише як реально
застосовані заходи примусу, а й як потенційна можливість державного примусу,
отже, позитивні податкові відносини, у яких платник не вступає у конфлікт із
нормами права, також підпорядковані методу владних приписів [17].
Таким чином, предметну основу
адміністративно-правового режиму в податковій сфері становлять відносини зі
справляння податків, склад яких, на нашу думку, утворюють три основні групи: а)
виконання податкових обов’язків, включаючи облік об’єктів оподаткування,
обчислення та сплату належних сум обов’язкових платежів тощо; б) організаційне
забезпечення процесу справляння податків, здійснення податкового контролю,
застосування інших примусових заходів, включаючи відповідальність за порушення
податкового законодавства; в) оскарження актів і дій (бездіяльності) податкових
(контролюючих) органів та їх посадових осіб.
Поряд із цілим рядом окремих, достатньо розроблених
адміністративно-правових аспектів сфери справляння податків дослідження змісту
адміністративно-правового режиму справляння податків (обов’язкових платежів)
слід розглядати і під кутом зору стосовно нових, започаткованих та
перспективних напрямів дослідження податкової сфери, як, зокрема,
адміністрування податків (обов’язкових платежів) [18] та податковий процес і податкові
провадження [19].
Підсумовуючи зазначимо, що специфічні особливості
застосування адміністративно-правових засобів регулювання відносин у сфері
справляння податків доцільно відображати поняттям адміністративно-правового
режиму в сфері справляння податків, який охоплює діяльність не лише державних
органів, а й інших суб’єктів за ознакою мети їх діяльності у податковій сфері,
тобто надходження коштів у формі обов’язкових платежів до відповідних
централізованих фондів.
Насамкінець слід підкреслити, що збалансований
розвиток правових досліджень сфери справляння податків, очевидно, вимагає, з одного
боку, дослідження окремих адміністративно-правових аспектів, з іншого — досліджень
цілісного адміністративно-правового режиму в податковій сфері. Лише такий
цілісний, збалансований підхід дасть змогу здійснити ефективне законодавче оформлення
податкової сфери у вигляді Податкового кодексу.
ПРИМІТКИ
1. Див. напр.: Полюхович В. І. Державна податкова
служба в Україні: організація і діяльність / В. І. Полюхович //
Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 3. — С. 3—110;
Кушнарьова Т. Є. Система податкових органів України / Т. Є.Кушнарьова, М. П.
Кучерявенко. — Х. : Торсінг, 2000. — 240 с.
2. Див. напр.: Рева Д. М. Правове регулювання
податкового контролю в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Д. М. Рева
; Нац. юрид. академія України імені Ярослава Мудрого. — Х., 2005. — 230 с.;
Касьяненко Л. М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами
державної податкової служби України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
юрид. наук : 12.00.07 / Л. М. Касьяненко ; Державна податкова адміністрація
України. — Ірпінь, 2004. — 18 с.
3. Див. напр.: Мацелик Т. О. Адміністративний примус в
діяльності органів державної податкової служби України : дис. … канд. юрид.
наук: 12.00.07 / Т. О. Мацелик ; Нац. акад. держ. податкової служби України. — Ірпінь,
2005. — 197 с.; Позняков С. П. Адміністративно-правовий режим детінізації
відносин у сфері погашення податкового боргу : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / С. П. Позняков ; Нац. акад. держ. податкової
служби України. — Ірпінь, 2007. — 21 с.
4. Див. напр.: Перепелиця М. О. Правове регулювання
статусу платників податків і зборів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / М. О. Перепелиця ; Нац. юрид. академія
України імені Ярослава Мудрого. — Х., 2002. — 18 с.; Берназюк Я. О. Банки як
суб’єкти податкових правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. юрид. наук : 12.00.07 / Я. О. Берназюк ; Держ. податкова адміністрація
України ; Нац. акад. держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2004. — 20 с.
5. Химичева Н. И. Налоговое право : учебник / Н. И. Химичева.
— М. : БЕК, 1997. — С. 57.
6. Гаджиев Г. А. Предприниматель — налогоплательщик — государство.
Правовые позиции Конституционного Суда Российской Федерации : учеб. пособ. /
Г. А. Гаджиев, С. Г. Пепеляев. — М. : ФБК-ПРЕСС, 1998. — С. 526.
7. Черкаев Д. Место налогового права в правовой
системе России [Електронний ресурс] / Д. Черкаев // Право и жизнь. — 2000. — №
26. — Режим доступу : http://pravogizn.h1.ru/KSNews/PIG_92.htm#_ftnref6
8. Гражданский кодекс Российской Федерации: от 30
ноября 1994 г. № 51-ФЗ [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://duma.consultant.ru/doc.asp?ID= 78789&PSC=1&PT=1&Page=1
9. Черкаев Д. Зазнач. праця.
10. Там само.
11. Адміністративне право України. Академічний курс :
підручник : у 2 т. / ред. кол. : В. Б.
Авер’янов (гол.) [та ін.]. — К. : Юридична думка, 2007. — Т. 1: Загальна
частина. — С. 265—271.
12. Там само. — С. 270.
13. Там само. — С. 271.
14. Там само. — С. 265.
15. Там само. — С. 266—268.
16. Там само. — С. 87.
17. Налоговое право России : учеб. для вузов / отв.
ред. Ю. А. Крохина. — М. : НОРМА, 2003. — С. 95.
18. Проценко Т. О. Правове регулювання адміністрування
податків і митних платежів : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.07 / Т. О.
Проценко ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2008. — 386 с.
19. Боднарук Ю. В. Податкові провадження в Україні:
теоретико-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.
наук : 12.00.07 / Ю. В. Боднарук ; Одеська нац. юрид. академія. — О., 2008. — 19
с.
Марченко Виктор. Административно-правовой режим в
сфере взимания налогов (обязательных платежей).
В статье сфера взимания налогов рассматривается под
углом зрения целостного административно-правового режима. Специфические
особенности применения административно-правовых средств регулирования отношений
в данной сфере предлагается отображать понятием административно-правового режима,
который охватывает деятельность не только государственных органов, но и других
субъектов по признаку цели их деятельности в налоговой сфере, то есть
наполнения соответствующих централизованных фондов средствами в форме
обязательных платежей.
Ключевые слова: взимание налогов, налоговые правоотношения,
административно-правовой режим, администрирование налогов, налоговое
обязательство.
Marchenko Victor. The administrative legal regime in
the field of levy of taxes (mandatory payments).
In the article the sphere of levy of taxes is
considered under the corner of the integral administrative legal mode. Specific
features of application of administrative legal facilities of regulation of
relations in this sphere it is suggested to represent the concept of the
administrative legal mode, covering the activities of not only government
agencies, but also other subjects, on the basis of purpose of their activity in
a tax sphere, that is, filling the appropriate centralized funds in the form of
obligatory payments.
Key words: levy of taxes, tax legal relations, administrative legal mode,
administration of taxes, tax obligation.
Немає коментарів:
Дописати коментар