УДК: 342.743(045)
ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ
(ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) У ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ
У прийнятому Податковому кодексі України [[1]] вперше
на вищому рівні джерел податкового права було застосовано термін «адміністрування
податків, зборів (обов’язкових платежів)». Кодекс стає найвищим, після
Конституції України, джерелом податкового права України, тому зрозуміло, що цей
документ стає і одним із вирішальних орієнтирів для тлумачення і наповнення
змістом ключових понять податкового права.
Податковий кодекс України хоч і застосовує, але не дає визначення поняття адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів). Тому очевидно, цю роботу має зробити наука податкового права. Актуальність теоретичного обґрунтування змісту цього поняття обумовлюється потребами не лише науки, але й практики у сфері справляння податків, необхідністю подальшого вдосконалення законодавчого регулювання цієї сфери. Це звичайно, стосується й новоприйнятого Податкового кодексу, який ще має пройти непростий шлях вдосконалення через випробування у сфері правозастосування.
Слід оцінити з наукової точки зору той законодавчий
матеріал щодо адміністрування податків, який нам дає на сьогодні текст
новоприйнятого Податкового кодексу України. Зі статистичного боку обсяг цього
матеріалу досить незначний, адже термін «адміністрування податків»
зустрічається у тексті Кодексу лише 9 разів. Однак він несе значне змістовне
навантаження у тому розумінні, що терміном «адміністрування податків, зборів
(обов’язкових платежів)» названо один з провідних за обсягом і значенням розділ
2 Кодексу, який включає 12 глав і охоплює загалом 93 із 340 його статей.
Розділ 2 Податкового кодексу України включає наступні основні
положення: листування з платником податків; повернення
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань; податкова
звітність; податкові консультації; визначення суми податкових зобов’язань та
порядок їх сплати; оскарження рішень контролюючих органів; податковий контроль;
облік платників податків; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності
органів ДПС; податкові перевірки; погашення податкового боргу; застосування
заходів відповідальності.
Далі доречно окреслити загальноприйняте вживання
терміну адміністрування. Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української
мови [[2],с.
12-13] адміністрування означає дію за значенням адмініструвати, а останнє у
свою чергу означає керувати установою, організацією, підприємством і т. ін.;
управляти; управляти бюрократично, за допомогою наказів і розпоряджень. Шеститомна
Юридична енциклопедія [[3],с. 59]
дає визначення терміну адміністрація як інституцій, які здійснюють функції
управління у різних сферах суспільного життя; в аспекті «державна
адміністрація» цей термін вживається зокрема, для визначення системи органів
виконавчої влади, а також як назва конкретних органів виконавчої влади тощо. Таким
чином, враховуючи контекст нашого розгляду, окреслюється розуміння терміну
адміністрування як управлінської діяльності органів виконавчої влади. Тобто, державно-владна
ознака тут є, на наш погляд, однією з ключових.
Під таким кутом зору до власне адміністрування як
діяльності уповноважених контролюючих органів можна віднести наступні складові
види із розділу 2 Податкового кодексу України: листування з платником податків;
повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань; податкові
консультації; податковий контроль; облік платників податків;
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС; податкові
перевірки; погашення податкового боргу; застосування заходів відповідальності.
Такі ж види діяльності як податкова звітність, визначення
суми податкових зобов’язань і їх сплата, а також оскарження рішень контролюючих
органів, повністю або переважно здійснюються самими платниками або іншими
суб’єктами і у загальноприйнятому розумінні не можуть розглядатися як
адміністрування. Вміщення їх у розділі під назвою «Адміністрування податків,
зборів (обов’язкових платежів)», на наш погляд, свідчить про бажання
законодавця відобразити цілісний процес справляння податків, який включає як
власне адміністрування з боку контролюючих органів, так і діяльність платників
та інших суб’єктів податкового права щодо виконання податкових зобов’язань.
Найбільш оптимальним, на наш погляд, є визначення
податкового адміністрування як функціональної, змістовної
характеристики діяльності у сфері справляння податків органів ДПС, інших
контролюючих органів (податкових адміністраторів), яка спрямована на
забезпечення виконання податкових зобов’язань, виражається у формі реалізації
наданих їм законом спеціальних повноважень у даній сфері і змістовно охоплює
переважно організаційні, контрольні та правоохоронні функції у сфері справляння
податків.
Виходячи з такого розуміння, застосування терміну «адміністрування
податків, зборів (обов’язкових платежів)» у назві розділу 2 Податкового кодексу
є неточним, оскільки за змістом даний розділ охоплює діяльність як контролюючих
органів, так і платників податків і заслуговує на ширше поняття, наприклад,
«справляння податків, зборів (обов’язкових платежів)», обґрунтування змісту
якого ми вже торкалися у своїх попередніх публікаціях [[4]].
[1]. Податковий кодекс України: від 2 грудня 2010 р. № 2755 // Голос України.
– 2010. – 4 грудня.
[2]. Великий тлумачний словник сучасної української мови
/ Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
[3]. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.
Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 1: А–Г. – 672 с
[4]. Марченко В. Б. Поняття та зміст відносин щодо
справляння податків (обов’язкових платежів) // Часопис Київського університету
права. – 2010. – № 2. – С. 138–142.
Немає коментарів:
Дописати коментар